Od roku 2022 w ukraińskim prawodawstwie pojawiło się pojęcie zagranicznych spółek kontrolowanych (ukr.: контрольовані іноземні компанії, KIK; w tekście wykorzystamy skrót: KІK).
Rok 2024 jest pierwszym rokiem, kiedy podatnicy muszą złożyć raporty dotyczące KIK (Raport KІK lub Raport). Dla osób fizycznych termin składania takich Raportów za lata 2022 i 2023 upływa 30 kwietnia 2024 r. Kara za niedopełnienie tego obowiązku jest wysoka.
Jeśli jesteś rezydentem Ukrainy i prowadzisz biznes w Polsce, dokładnie przeanalizuj, czy nie masz obowiązku złożenia Raportu KІK w Ukrainie. Niniejszy artykuł pomoże Ci w tym.
Jakie formy prowadzenia działalności gospodarczej podlegają definicji „zagranicznej spółki kontrolowanej”?
Podpunkt 39-2.1.1. art. 39-2 Kodeksu podatkowego Ukrainy[1] (dalej: PKU) określa, jakie jednostki mogą być uznane za zagraniczne spółki kontrolowane. Za KIK uważa się:
- osoby prawne zarejestrowane w obcym państwie lub terytorium, a także
- zagraniczne jednostki bez statusu osoby prawnej, znajdujące się pod kontrolą osoby fizycznej rezydenta Ukrainy lub osoby prawnej rezydenta Ukrainy.
Co do jednostek, które są uważane za osoby prawne, zazwyczaj nie ma kontrowersji. Natomiast „jednostki bez statusu osoby prawnej” czasami budzą wątpliwości.
Zgodnie z PKU, do jednostek bez statusu osoby prawnej należą jednostki stworzone na podstawie czynności prawnej lub zarejestrowane zgodnie z prawem obcego państwa bez tworzenia osoby prawnej, które mają prawo prowadzić działalność w celu uzyskiwania dochodu (zysku) w interesie swoich uczestników, partnerów, założycieli, powierników lub innych beneficjentów. Wśród przykładów takich jednostek PKU wymienia partnerstwa, trusty, fundacje, a także używa sformułowania „inne jednostki”, odwołując się do lokalnego prawa KIK.
W Polsce osoby prawne to m.in.: spółka z ograniczoną odpowiedzialnością, spółka akcyjna, prosta spółka akcyjna, fundacja rodzinna. Natomiast do jednostek bez statusu osoby prawnej zaliczają się m.in.: spółka jawna, spółka partnerska, spółka komandytowa, spółka komandytowo-akcyjna, a także spółka cywilna.
Jeśli prowadzisz biznes w Polsce przez jedną z powyższych jednostek, powinieneś ocenić, czy spełniasz kryteria „osoby kontrolującej KІK”. Jeśli spełniasz – masz obowiązek złożyć Raport KІK w Ukrainie.
Ważne! Jednoosobowa działalność gospodarcza (JDG) w Polsce nie podlega definicji KІK. Więc jeśli prowadzisz JDG w Polsce, nie rodzi to dla Ciebie obowiązków powiązanych z KIK.
Pod jakimi warunkami osoba fizyczna uważana jest za osobę kontrolującą KІK?
Aby w kontekście PKU być uważaną za osobę kontrolującą KІK, osoba fizyczna musi jednocześnie:
- sprawować kontrolę nad KІK;
- być podatkowym rezydentem Ukrainy.
Co do kontroli, może ona mieć charakter zarówno formalny, jak i faktyczny. Formalna kontrola oznacza posiadanie udziałów w KІK (zarówno bezpośrednio, jak i pośrednio). W przypadku lat sprawozdawczych 2022 i 2023 stopień posiadania jest określany w następujący sposób:
- powyżej 50% (jeśli wśród posiadaczy udziałów KІK nie ma innych rezydentów Ukrainy);
- 25% i więcej (pod warunkiem, że kilka osób fizycznych rezydentów Ukrainy i/lub osób prawnych rezydentów Ukrainy posiadają udziały w KІK, których łączny rozmiar wynosi 50% lub więcej.
Faktyczna kontrola nad КІК może mieć miejsce nawet bez formalnego posiadania udziałów, jeśli osoba ma zdolność wywierania istotnego lub decydującego wpływu na decyzje КІК dotyczące zawierania umów, zarządzania aktywami i dochodem, czy też zakończenia działalności.
Przykłady faktycznej kontroli obejmują: dawanie przez osobę wiążących poleceń organom zarządzającym КІК; uzgodnienie przez osobę istotnych warunków transakcji, które następnie są formalnie zatwierdzane przez organy zarządzające КІК lub są wykonywane przez nie bez dodatkowego zatwierdzenia; posiadanie przez osobę pełnomocnictwa do dokonywania istotnych czynności prawnych w imieniu КІК, wydanego na okres dłuższy niż jeden rok, i które nie wymaga wcześniejszego uzgodnienia przez organy zarządzające КІК.
Oczywiście, powyższa lista przykładów nie jest wyczerpująca, a istnienie lub brak faktycznej kontroli można ustalić tylko poprzez indywidualną analizę konkretnej sytuacji.
Co do statusu rezydenta podatkowego Ukrainy, to zgodnie z podpunktem 14.1.213 art. 14 PKU status ten dla osoby fizycznej jest determinowany przez:
- miejsce stałego zamieszkania;
- miejsce centrum interesów życiowych (miejsce zamieszkania rodziny, posiadanie mieszkania, majątku, zatrudnienie);
- czas pobytu na terytorium kraju (nie mniej 183 dni w ciągu roku podatkowego);
Osoba fizyczna może być uznawana za podatkowego rezydenta przez organy podatkowe kilku krajów jednocześnie. Przykładowo, osoba, która przebywa w Polsce ponad 183 jest uważana za rezydenta polskiego w świetle przepisów polskich, a jeśli centrum jej interesów życiowych pozostaje w Ukrainie, to jest również rezydentem Ukrainy w świetle przepisów ukraińskich.
Ważne! Zgodnie z PKU, wystarczającym warunkiem określenia miejsca centrum interesów życiowych osoby fizycznej jest jej rejestracja jako podmiotu prowadzącego działalność gospodarczą. Dlatego, jeżeli w określonym roku sprawozdawczym byleś zarejestrowany jako przedsiębiorca indywidualny (FOP) lub prowadziłeś biznes w Ukrainie w innej formie, organy podatkowe Ukrainy jednoznacznie określą Cię jako rezydenta podatkowego Ukrainy.
Zalecamy krytyczną ocenę swoich okoliczności, określenie swojego statusu rezydenta i przygotowanie odpowiedniej bazy dowodowej do jego potwierdzenia, a co najważniejsze – adekwatną ocenę związanego z tym ryzyka. Jeśli osoba fizyczna kontrolująca КІК zdecyduje, że nie jest rezydentem Ukrainy i z tego powodu nie złoży Raportu КІК w Ukrainie, taka osoba naraża się na ryzyko otrzymania kary za niezłożenie Raportu.
Zatem, jeśli w określonym roku sprawozdawczym kontrolowałeś КІК i miałeś status rezydenta podatkowego Ukrainy, masz obowiązek złożenia Raportu КІК w Ukrainie za ten konkretny rok. Raporty КІК są sporządzane i składane zgodnie z formą i procedurą określoną w Rozporządzeniu Ministerstwa Finansów Ukrainy nr 254 z dnia 25 sierpnia 2022 r[2].
Jakie są kary za niezłożenie lub nieterminowe złożenie Raportu КІК?
Za niezłożenie lub nieterminowe złożenie Raportu КІК odpowiedzialność przewidziana jest w punkcie 120.7 art. 120 PKU, a mianowicie:
- niezłożenie Raportu КІК wiąże się z nałożeniem kary w wysokości około 303 tys. UAH tj. około 31 tys. PLN;
- nieterminowe złożenie Raportu КІК skutkuje nałożeniem kary w wysokości do 151 tys. UAH tj. około 16 tys. PLN (w zależności od ilości dni opóźnienia).
Ważne! Raporty КІК są sporządzane i składane osobno dla każdego КІК. W związku z tym kary stosują się również osobno – za niezłożenie/nieterminowe złożenie Raportu dla każdego КІК, za każdy okres sprawozdawczy. Innymi słowy, jeśli osoba fizyczna była zobowiązana do złożenia dwóch Raportów za 2022 r. i dwóch Raportów za 2023 r., ale tego nie zrobiła, ryzykuje ona otrzymać kary za niezłożenie czterech Raportów, co łącznie wynosi około 1 211 tys. UAH tj. około 124 tys. PLN.
Jak widać, kary są istotne, a czasu pozostało niewiele. Dlatego rekomendujemy nie zwlekać z przygotowaniem i złożeniem Raportów КІК. Możemy pomóc Państwu w analizie tych zagadnień.
[1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n18466
[2] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1219-22#n19
Ви є резидентом України і провадите бізнес в Польщі? Не забутьте подати Звіт про КІК
З 2022 року в українському законодавстві з’явилося таке поняття як контрольовані іноземні компанії (далі за текстом: КІК).
2024 рік є першим роком, коли платники податків повинні подати Звіт про контрольовані іноземні компанії (Звіт про КІК або Звіт). Для фізичних осіб термін подання Звітів про КІК за 2022, 2023 роки спливає 30 квітня 2024 р. Штрафи за неподання – високі.
Тому якщо ви є резидентом України, провадите бізнес в Польщі – радимо проаналізувати, чи не маєте ви обов’язку щодо подання Звіту про КІК в Україні. Даний матеріал допоможе в цьому.
Які форми ведення бізнесу підпадають під визначення «контрольована іноземна компанія»?
Підпункт 39-2.1.1. ст. 39-2 Податкового кодексу України (далі за текстом: ПКУ) визначає, які утворення можуть бути розцінені як контрольовані іноземні компанії. До КІК можуть відноситися:
- юридичні особи, зареєстровані в іноземній державі або території, а також
- іноземні утворення без статусу юридичної особи, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.
Щодо того, які утворення належать до юридичних осіб, питання зазвичай не виникають. Натомість «утворення без статусу юридичної особи» викликають часом неоднозначне розуміння.
Відповідно до ПКУ, до утворень без статусу юридичної особи належать утворення, створені на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави без створення юридичної особи, яке має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів. Серед прикладів таких утворень ПКУ наводить, зокрема, партнерства, трасти, фонди, а також використовує формулювання «інші утворення», відсилаючи до локального законодавства КІК.
В Польщі до юридичних осіб відносяться, зокрема: spółka z ograniczoną odpowiedzialnością, spółka akcyjna, prosta spółka akcyjna, fundacja rodzinna; до утворень без статусу юридичної особи відносяться, зокрема: spółka jawna, spółka partnerska, spółka komandytowa, spółka komandytowo-akcyjna, a także spółka cywilna.
Отже, якщо ви провадите бізнес в Польщі в одній із вказаних форм, оцініть чи не підпадаєте ви під визначення «контролюючої особи», а отже – чи не повинні ви падати Звіт про КІК в Україні.
Важливо! Реєстрація індивідуальної підприємницької діяльності (JDG) в Польщі не підпадає під визначення КІК. Тому здійснення діяльності в Польщі в цій формі не породжує обов’язків, пов’язаних з КІК.
За яких умов фізична особа вважається контролюючою особою?
Щоб вважатися контролюючою особою для цілей ст. 39-2 ПКУ, фізична особа повинна одночасно відповідати двом умовам:
- здійснювати контроль на КІК;
- бути податковим резидентом України.
Щодо контролю, то він може мати характер як формальний, так і фактичний. Формальний контроль означає володіння частками в КІК (як пряме, так і опосередковане володіння). Щодо звітних років 2022, 2023 розмір володіння визначено наступним чином:
- більше ніж 50 % (у випадку, якщо серед інших володільців часток в КІК немає резидентів України);
- 25 % і більше (за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в КІК, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків)
Фактичний контроль над КІК може мати місце навіть без формального володіння часткою в КІК, якщо особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення КІК щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.
Прикладами здійснення фактичного контролю, зокрема, є: надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління КІК; ведення особою перемовин щодо укладення правочинів КІК та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління КІК або виконуються органами управління КІК без подальшого додаткового затвердження; наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені КІК, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління КІК.
Звичайно, вищенаведений перелік прикладів не є виключним, а наявності чи відсутності фактичного контролю можливо встановити лише індивідуально проаналізувавши конкретну ситуацію.
Щодо статусу податкового резидента України, то відповідно до підпункту 14.1.213 ст. 14 ПКУ, цей статус для фізичної особи визначається з урахуванням:
- місця її постійного проживання;
- місця центру її життєвих інтересів (місцея проживання членів родини, наявності житла, іншого майна, працевлаштування та ін.);
- часу перебування в країні (не менше 183 днів протягом податкового року);
- громадянства.
Фізична особа може розцінюватися податковим резидентом в кількох державах одночасно. На приклад, особа, котра перебуває на території Польщі понад 183 дні відповідно до польського законодавства вважається податковим резидентом Польщі, проте одночасно якщо центр життєвих інтересів такої особи залишається в Україні, то відповідно до українського законодавства вона вважається податковим резидентом України.
Важливо! Відповідно до ПКУ, достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є її реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності. Тому якщо ви, наприклад, були у відповідному звітному році зареєстровані ФОПом в Україні, податкові органи України будуть однозначно визначати вас податковим резидентом України.
Рекомендуємо критично оцінити свої обставини, визначити свій резидентський статус, підготувати відповідну «доказову базу» на підтвердження свого статусу, і що важливо – адекватно оцінити ризики, пов’язані з цим. Якщо фізична особа, яка контролює КІК, вирішить, що не є податковим резидентом України, а тому не подасть Звіт про КІК, така особа має ризик отримати штраф за неподання Звіту.
Отже, якщо у відповідному звітному році ви здійснювали контроль над КІК та мали статус податкового резидента України, ви маєте обов’язок подати Звіт про КІК в Україні за відповідний звітний рік. Форма та порядок заповнення Звіту про КІК затверджені Наказом Міністерства Фінансів України № 254 від 25.08.2022 р.
Яка відповідальність передбачена за неподання/несвоєчасне подання Звіту про КІК?
За неподання або несвоєчасне подання Звіту про КІК відповідальність передбачена пунктом 120.7 статті 120 ПКУ, а саме:
- неподання Звіту про КІК тягне за собою накладання штрафу у розмірі приблизно 303 тис. грн., що дорівнює приблизно 31 тис. зл.;
- несвоєчасне подання Звіту про КІК тягне за собою накладання штрафу в розмірі приблизно до 151 тис. грн., що дорівнює приблизно 16 тис. зл. (в залежності від кількості днів прострочення).
Важливо! Звіт про КІК складається і подається по кожній КІК окремо. Відповідно, штрафи застосовуються також окремо – за неподання/несвоєчасне подання звіту по кожній КІК, за кожний звітний період. Тобто якщо, наприклад, фізична особа була зобов’язана подати два Звіти за 2022 р. і два Звіти за 2023 р., але не подала їх, то така особа ризикує отримати штраф за неподання чотирьох Звітів, що сумарно дорівнює приблизно 1 211 тис. грн. (приблизно 124 тис. зл.).
Таким чином, штрафи суттєві, а часу залишається небагато. Тому радимо не зволікати з підготовкою і поданням Звітів про КІК. Зі свого боку – будемо раді допомогти вам в цьому.